Послуги довічного утримання з правом успадкування житла

Договір довічного утримання безперервний і діє протягом усього життя пенсіонера, в ньому дуже чітко прописується, що відчужувач довічно може проживати в квартирі. Також, відповідно до статті 750 Цивільного Кодексу України, Набувач може бути зобов’язаний забезпечити відчужувача або третю особу житлом у будинку (квартирі), який йому переданий за договором довічного утримання. Згідно із законом при укладенні договору довічного утримання ніхто, ніколи і ні за яких обставин не може виселити або виписати людину з квартири.

Більш того, виселення з квартири пенсіонера є грубим порушенням договору. Адвокат-початківець за одне засідання в суді легко отримає рішення про розірвання договору з цієї причини. Квартира повертається пенсіонеру, а набувач втрачає всі гроші, які він заплатив за договором.

Відповідно до статті 744 Цивільного Кодексу України, за договором довічного утримання (догляду) одна сторона (відчужувач) передає другій стороні (набувачеві) у власність житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме майно або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов’язується забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом довічно.

Відповідно до статті 745 Цивільного Кодексу України встановлюється загальна вимога щодо форми договору довічного утримання – укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Відповідно до статті 334 Цивільного Кодексу України Набувач стає власником майна, переданого йому за договором довічного утримання з дня державної реєстрації цього договору відповідно до чинного законодавства.

Відповідно до статті 749 Цивільного Кодексу України, в договорі довічного утримання можуть бути визначені всі види матеріального забезпечення, а також усі види догляду (опікування), якими набувач має забезпечувати відчужувача.

Набувач зобов’язаний у разі смерті відчужувача поховати його, навіть якщо це не було передбачено договором довічного утримання (догляду). Якщо частина майна відчужувача перейшла до його спадкоємців, витрати на його поховання мають бути справедливо розподілені між ними та набувачем.

Якщо обов’язки набувача не були конкретно визначені або у разі виникнення потреби забезпечити відчужувача іншими видами матеріального забезпечення та догляду спір має вирішуватися відповідно до засад справедливості та розумності.

Після припинення Договору довічного утримання, тобто після смерті Відчужувача.

Відповідно до ст. 751 Цивільного Кодексу України матеріальне забезпечення, яке щомісячно має надаватися відчужувачу, підлягає грошовій оцінці. Така оцінка підлягає індексації у порядку, встановленому законом.

Під “матеріальним забезпеченням” слід розуміти не лише грошові суми, надані відчужувачеві, а й вартість продуктів, ліків та інших предметів, наданих набувачем під час виконання своїх обов’язків. Грошову оцінку матеріального забезпечення мають право провести самі сторони договору. В разі відсутності згоди щодо вартості майна, таку оцінку може провести професійним оцінювач.

Відповідно до ст. 755 Цивільного Кодексу України Договір довічного утримання може бути розірваний за рішенням суду:
1) на вимогу відчужувача або третьої особи, на користь якої він був укладений, у разі невиконання або неналежного виконання набувачем своїх обов’язків, незалежно від його вини;
2) на вимогу Набувача;
3) зі смертю відчужувача;
4) якщо у набувача немає спадкоємців або вони відмовилися від прийняття майна, переданого відчужувачем, відчужувач набуває право власності на це майно, у цьому разі договір довічного утримання припиняється.

Відповідно до ст. 756 Цивільного Кодексу України, у разі розірвання договору довічного утримання у зв’язку з невиконанням або неналежним виконанням набувачем обов’язків за договором, Відчужувач набуває право власності на майно, яке було ним передане і має право вимагати його повернення. У цьому разі витрати, зроблені набувачем на утримання та (або) догляд Відчужувача, не підлягають поверненню.

У разі розірвання договору у зв’язку з неможливістю його подальшого виконання Набувачем з підстав, що мають істотне значення, суд може залишити за Набувачем право власності на частину майна, з урахуванням тривалості часу, протягом якого він належно виконував свої обов’язки за договором.